Розвиток фонематичного слуху як профілактика порушень звуковимови

«Розвиток фонематичного слуху як профілактика порушень звуковимови»

     Всім відомо, що діти навчаються мови зі слуху. Але не всі знають, що "слухів" у людини, принаймні, три. Один - фізичний. Він дозволяє нам чути звуки навколишнього світу: дзюрчання води, шелест листя, щебет птахів. Другий слух - музичний. Це тонкий слух, що дозволяє людині насолоджуватися прекрасною музикою. Третій - мовленнєвий. Цей слух має особливе значення, оскільки завдяки йому ми знаходимо здатність розрізняти всі тонкощі звуків людської мови.

      Якщо говорити більш точно, в мовному слуху міститься ще один - фонематичний. Він необхідний для того, щоб ми оволоділи фонематичною системою, так би мовити "кодом" мови. Кожна мова має свою систему вираження думки в звуці мови. Тому ми, володіючи однією з них, не розуміємо іншої мови. Якщо не знати сенсу, який умовно приписаний тому чи іншому звуку мови (фонемі), то і значення слів виявляються недоступними. Мовний слух дозволяє вловлювати ті особливості звуків, завдяки яким сенс одного слова відрізняється від сенсу іншого.

       Для оволодіння правильним мовленням у дитини повинні бути розвинені всі три слуха. 

З 6 місяців дитина шляхом наслідування вимовляє окремі фонеми, склади, переймає тон, темп, ритм, мелодику і  інтонацію мови.

Вже до 2 років діти розрізняють вагу тонкощів рідної мови, розуміють і реагують на слова, що відрізняються всього однією фонемою. Так формується фонематичний слух здатність сприймати звуки людської мови.

Від 3 до 7 років у дитини все більш розвивається навик слухового контролю за своєю вимовою, вміння виправляти його в деяких випадках.

До З-4 років фонематичні сприйняття дитини настільки поліпшується, що він починає диференціювати спочатку голосні і приголосні звуки, потім м'які і тверді, сонорні, шиплячі і свистячі.

До 4 років в нормі дитина повинна диференціювати всі звуки, тобто у нього має бути сформоване фонематичне сприйняття.

Щоб уникнути порушень звуковимови і попередити порушення читання і письма в подальшому вихователям вже з молодшої групи необхідно починати проводити роботу на розвиток фонематичного слуху у дітей.

1 етап - розвиток фізичного слуху (немовленнєвого);

2 етап - розвиток фонематичного слуху (мовленнєвого):

          1) формування здатності розрізняти голосні звуки;

          2) формування здатності розрізняти приголосні звуки.

Гра "Гучні підказки"

Вихователь ховає іграшку, яку діти повинні знайти, орієнтуючись на силу ударів в барабан (бубон, хлопки в долоні ). Якщо діти підходять близько до того місця, де захована іграшка, - удари гучні, якщо він віддаляються - тихі. Помінятися ролями, щоб і діти спробували створювати звуки, орієнтуватися в гучності і потужності звучання.

Гра "Дізнайся, що дзвенить (гримить)?" 

На столі кілька предметів (або звучащіх іграшок). Пропонуємо дітям уважно послухати і запам'ятати, який звук видає кожен предмет. Потім закриваємо предмети ширмою і просимо відгадати, який з них зараз дзвенить або гримить. Цю гру можна варіювати: збільшувати кількість предметів, міняти їх. Можна дізнаватися по звуках і предмети побуту: шурхіт газети, переливання води, що рухається стілець та ін.

Гра "Дізнайся, хто покликав"

Діти стоять по колу, одна дитина стоїть у центрі кола, хтось із дітей називає її ім'я. Дитина повинна дізнатись  по голосу хто його покликав і підійти до нього. Гра проводиться по черзі з усіма дітьми.

Гра "Близько - далеко"

Вихователь видає різні звуки. Діти вчаться розрізняти, де гуде пароплав (у-у-у) - далеко (тихо) або близько (голосно). Яка сопілка грає: велика (у-у-у низьким голосом) або маленька (у-у-у високим голосом).

Гра - казка "Три ведмеді"

Міняючи висоту голосу, попросити дітей відгадати, хто говорить: Михайло Іванович (низький голос), Настасья Петрівна (голос середньої висоти) або Мішутка (високий голос). Якщо дітям важко назвати персонажа на ім'я, нехай покаже зображення на картинці. Коли діти навчаться розрізняти репліки по висоті звучання, попросіть їх самостійно вимовити одну з фраз за ведмедя, ведмедицю і ведмежати голосом, змінним по висоті.

Гра "Дізнайся по голосу"

Перед дітьми картинки із зображенням домашніх тварин та їх дитинчат - корови і теляти, вівці і ягняти та ін. Кожне звуконаслідування вихователь вимовляє то низьким голосом (корова), то високим (теля). Дитина, орієнтуючись на якість і висоту звуку одночасно, знаходить відповідну картинку (наприклад, зображення корови чи теля). Гра проводиться по черзі з усіма дітьми.

При роботі за даними етапам розвитку фонематичного слуху слід використовувати принцип поступовості, для кращого засвоєння дітьми завдань.

Роботу з розвитку і вдосконаленню фонематичного слуху треба проводити як на заняттях так і в повсякденному житті (на прогулянках, в години ігор, під час спостережень).